відточувати


відточувати
-ую, -уєш, недок., відточи́ти, -очу́, -о́чиш, док., перех.
1) Точінням робити що-небудь дуже гострим або гладким.
2) перен. Робити що-небудь дуже досконалим, доводити до високої майстерності; відшліфовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "відточувати" в других словарях:

  • підточувати — I ую, уєш, недок., підточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) Точити, нагострювати, обрізувати і т. ін. трохи або додатково. 2) Пошкоджувати, під їдаючи, об їдаючи що небудь. || Поступово руйнувати. 3) перен. Руйнівно впливати на кого , що небудь …   Український тлумачний словник

  • попідточувати — ую, уєш, док. Підточити усе чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

  • відточувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підточувати — 1 дієслово недоконаного виду точити, нагострювати трохи або додатково; пошкоджувати підточувати 2 дієслово недоконаного виду підшивати наскрізною строчкою …   Орфографічний словник української мови

  • попідточувати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підточити — I див. підточувати I. II див. підточувати II …   Український тлумачний словник

  • підточування — I я, с. Дія за знач. підточувати I. II я, с. Дія за знач. підточувати II …   Український тлумачний словник

  • підточуватися — I ується, недок., підточи/тися, то/читься, док. 1) розм. Підгинатися, згинатися від слабості, втоми і т. ін. (про ноги). 2) тільки недок. Пас. до підточувати I. II ується, недок. Пас. до підточувати II …   Український тлумачний словник

  • відточити — див. відточувати …   Український тлумачний словник

  • відточуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відточувати …   Український тлумачний словник